Шануймо пам’ять про Богдана Ступку

620true dots topright 420true false 500http://bulbanews.ru/wp-content/plugins/thethe-image-slider/style/skins/frame-white
  • 5000 fade false 60 bottom 30
    Slide7
  • 5000 fade true 60 bottom 30
    Slide3
    Богдан Ступка на відкритті Камерної сцени ім. Сергія Данченка (Київ, 19 березня 2012 року)
  • 5000 fade true 60 bottom 30
    Slide2
    Богдан Ступка відкриває Камерну сцену ім. Сергія Данченка (Київ, 19 березня 2012 року)
  • 5000 fade true 60 bottom 30
    Slide4
    З Еліною Бистрицькою на церемонії «Кумир» (Москва, 19 листопада 2011 року).
  • 5000 random true 60 bottom 30
    Slide5
    З Михайлом Швидким у Культурному центрі України в Москві (24 червня 2011 року).
  • 5000 fade true 60 bottom 30
    Slide6
    Під час зйомок фільму «Богдан Ступка. Тот еще перец» на Арбаті (Москва, 23 червня 20120 року).
  • 5000 fade false 60 bottom 30
    Slide1

У Національному культурному центрі України в Москві проходить документально-книжкова виставка, присвячена пам’яті видатного українського актора Богдана Ступки.

 

Двадцять другого липня цього року Богдан Сильвестрович пішов від нас у Вічність. На превеликий жаль… Скільки б він ще зміг зіграти ролей на театрі й у кіно! Скільки б він ще міг зробити як художній керівник театру, як громадський діяч, просто як щира в усіх своїх проявах людина!

Жоден, кому долею було подаровано спілкуватися з Богданом Сильвестровичем, згадують його доброзичливий характер, його іскрометний гумор, його нескінченні байки та анекдоти, якими він «сипав» на всі боки. Навіть у найскрутнішому стані, коли, здавалося, біль уже затьмарював усе, актора і в такому стані не полишав гумор (про це дуже цікаво написав Володимир Мельниченко у своїй книзі «Богдан Ступка. Біографія», яка зараз знаходиться у видавництві).

Богдан Ступка був великим другом Культурного центру України в Москві. Значною мірою з «легкої руки» Майстра взагалі стало можливим виникнення цього закладу на карті Москви та оформлення його у власність України. А скільки разів актор виходив на сцену Центру, скільки тут пройшло репетицій вистави, в якій Богдан Сильвестрович грав головну роль (мова йде про виставу «Старосвітська любов» Валерія Фокіна з Богданом Ступкою та Лією Ахеджаковою в головних ролях, поставлену за повістю Миколи Гоголя «Старосвітські поміщики»). До того, впродовж десятиліття, приїжджаючи до Москви, артист завжди зупинявся виключно на Арбаті, завжди зустрічався з нашими працівниками, всіх знав  в обличчя, високо цінував їх роботу.

Мені доля подарувала три роки спілкування з Майстром. І кожна наша зустріч, навіть якщо вона була більш-менш офіційною, наприклад, він давав інтервʼю, чи отримував якийсь черговий театральний чи кінематографічний приз, поруч з ним ніколи не було відчуття меншовартості – актор ніколи не вивищував себе над іншими, знаходив спільну мову та тему для розмови з будь-яким, незважаючи на те, це провідниця в потязі, офіціант у ресторані чи його маститий колега по сцені. А тому сьогодні майже кожен хоче розповісти про своє спілкування з Майстром і сказати: «Я знав його особисто і от що мене з ним пов’язує…»

Вийшла дещо задовга преамбула… Але саме так можна висловити, наскільки нам ця виставка дорога, і наскільки вона багато в чому… особиста.

Кожна з трьох вітрин – це окрема сторінка життя Богдана Сильвестровича. В першій представлено книги та преса про актора. Більшість з книг вийшли за його життя, але одна з них (представлено макет обкладинки) ще тільки «народжується» в московському видавництві «Домашня бібліотека». Йдеться про вже згадану біографічну книгу, яку можна впевнено назвати прижиттєвим виданням, тому що обкладинку вибрав сам Майстер, уже перебуваючи у лікарні, де кілька тижнів потому він і помер. Там же він затверджував усі представлені у книжці фото та корегував підписи до них, там же власноруч він написав слова, вміщені в першій сторінці книги, серед яких є й такі: «Якщо читачі хочуть познайомитися з історією мого життя і моєї творчості – цій книзі вони можуть довіряти…» До речі, як усе це відбувалося, можна буде прочитати в книзі, вихід якої заплановано на листопад місяць цього року.

У цій же вітрині – статті про артиста, написані співробітниками Центру. Зрозуміло, що далеко на всі, але серед них як московські, так і українські.

В іншій вітрині представлені фото, що ілюструють кілька приїздів Богдана Сильвестровича до Москви протягом останніх років. Серед них  участь актора у Міжнародній книжковій виставці у 2008 році, де було представлено книгу «Майстер» Володимира Мельниченка, що вийшла у київському видавництві «Либідь». Тут же фото, зроблені влітку 2010 та 2011 років. Саме тоді Перший канал знімав документальний фільм, присвячений 70-річчю актора (був показаний у 2011 році під назвою «Богдан Ступка. Той ще перець»): прогулянки Арбатом, зустрічі з відомими російськими діячами у Центрі, в московських театрах тощо. Світлини, на яких Богдан Ступка у колі друзів та найближчих в дорогих йому людей.

Далі – фотографії з його ювілейного концерту, який відбувся 7 жовтня на сцені Київського академічного драматичного театру ім. І. Франка, в якому Богдан Сильвестрович прослужив тридцять чотири роки, а останні одинадцять ще й був його художнім керівником. І символічно закривають виставку фотографії, що ілюструють останні «виходи у світ» Богдана Сильвестровича, коли він уже тяжко хворів. Наприклад, вручення йому в Москві премії «Кумир» 19 листопада 2011 року. (Як виявилося пізніше, це був останній приїзд актора до російської столиці й остання прижиттєва нагорода.) І завершують експозицію  світлини, зроблені на відкритті Камерної сцени імені Сергія Данченка у рідному артисту театрі 19 березня 2012 року. Хто тоді знав, що це будуть останні офіційні фото артиста?

Особливість виставки ще й у тому, що більшість з фотографій вперше взагалі виставляються на широкий загал. Деякі з них будуть надруковані у книзі «Богдан Ступка. Біографія», інші залишатимуться в особистому архіві автора книги. Так що не втрачайте можливість познайомитися з раритетами. До речі, у кожного є можливість залишити записи в Книзі пам’яті Богдана Ступки, які будуть згодом опубліковані.

На відкритті виставки генеральний директор повідомив, що ним ініційована пропозиція надати Центру ім’я Богдана Ступки. Сподіваємося, що це обов’язково здійсниться.

Богдан Сильвестрович був дуже теплою та сонячною людиною. Щирим на душевне тепло та позитивні емоції. А його очі! В них – мудрість усього людства. І нехай усім нам він запам’ятається саме таким. Світла Вам пам’ять, Богдане Сильвестровичу.

текст: Ассоль Овсянникова-Мелентьєва

система комментирования CACKLE