Нова українська поезія болгарською мовою

620true dots topright 420true false 500http://bulbanews.ru/wp-content/plugins/thethe-image-slider/style/skins/frame-white
  • 5000 random false 60 bottom 30
    Slide5
  • 5000 random false 60 bottom 30
    Slide1
  • 5000 random false 60 bottom 30
    Slide2
  • 5000 random false 60 bottom 30
    Slide3
  • 5000 random false 60 bottom 30
    Slide4
  • 5000 random false 60 bottom 30
    Slide6
 

 

У Національному культурному центрі України в Москві відбулася презентація антології «Нова украинска поезия» (болгарською мовою), що вийшла друком у нинішньому році в столиці Болгарії — Софії.

Відкриваючи вечір, генеральний директор Центру, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Володимир Мельниченко зазначив: «Ми продовжуємо співпрацю з Болгарським культурним інститутом у Москві, і сьогодні у цьому залі нас зібрала значна подія у літературному житті слов’янських народів — переклад болгарською мовою творів сучасних українських поетів».

Далі Володимир Юхимович представив гостей Українського Дому на Арбаті — аташе з питань культури Посольства Республіки Болгарії, директора Болгарського культурного інституту Буряну Ангелакієву, аташе з питань науки і освіти Посольства Республіки Болгарії Василку Кехайову, поетесу, перекладача, голову Слов’янської літературної та артистичної академії в м. Варна (Болгарія) Елку Няголову та заступника голови Спілки друзів Болгарії, почесного члена Слов’янської академії Анатолія Щелкунова, який багато років поспіль перебував на дипломатичній службі, в тому числі і на посаді Консула Російської Федерації у Варні.

Зі свого боку Елка Няголова сказала: «Я щаслива перебувати сьогодні в Українському Домі, бачити своїх друзів. Слов’янська дружба – це велика цінність, яку ми намагаємося берегти. Тому від імені господарів вечора і співорганізаторів – Болгарського культурного інституту в Москві, я щиро вітаю кожного гостя сьогоднішньої презентації».

Вести вечір Елці Няголовій допомагали поетеса і драматург, секретар Спілки письменників Москви Олена Ісаєва та поет, літературний критик, перший секретар Московскої міської організації Спілки письменників Росії Максим Замшев.

Спеціальним гостем вечора став видатний радянський і російський поет Андрій Дементьєв, який багато років поспіль був секретарем Спілки письменників Росії і головним редактором легендарного журналу «Юність».

Зал гучними теплими оплесками вітав як самого поета, так і вірші у його виконанні: «Двадцать лет исполнилось России…», «Нет женщин нелюбимих», «Всё суета, и только жизнь превыше».

Упорядником антології «Нова украинска поезия» є відомий болгарський поет, перекладач Дімітр Христов. Саме його ім’я стало першим у списку цьогорічних лауреатів Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди. Цю відзнаку Дімітр отримав за антологію «Нова украинска поезия» та книгу поезії «Без кордонів».

До зазначеної антології увійшли твори 32-х відомих в Україні та поза її межами поетів, лауреатів багатьох літературних конкурсів. Серед представлених імен — Іван Андрусяк, Анна Багряна, Ігор Павлюк, Віктор Мельник, Вікторія Осташ, В´ячеслав Гук, Ірина Шувалова, Альбіна Позднякова, Юлія Мусаковська, Ганна Осадко, Оксана Самара, Анна Малігон, Тетяна Винник, Олена Пашук, Тетяна Бондар, Олеся Мудрак, Катерина Оніщук, Оксана Яблонська та ін.

У ході вечора Елка Няголова представила ще кілька видань. Зокрема, «13 звезди в славянското небе» (збірка, до якої увійшли поезії на 11 словянських мовах, а серед авторів представлено: Анну Ахматову, Марину Цвєтаєву, Лесю Українку, Весну Парун, Халіну Пошвятовску, Ларису Гениюш, Іржину Хаукову та ін.), «Двете Багряни във Вечната и святата» (білінгвістична збірка – болгарською та українською мовами), «Почакай, Слънце!» (поетичний збірник Дори Габе болгарською та українською мовами).

Серед низки творів, які звучали на вечорі українською мовою, були вірші Дімітра Христова у перекладі Анни Багряної («Лист до Анни», «Хрест»), які зачитала лауреат міжнародних конкурсів, арт-директор Українського музично-драматичного театру-антреприза «Еней» Лариса Білан.

Болгарська та українська мови мають спільне коріння, безліч схожих слів та лінгвістичних конструкцій, які легко сприймаються при читанні. Окрім того, традиції взаємних перекладів теж дуже давні. Ще наприкінці XIX століття болгарською мовою були перекладені твори Тараса Шевченка.

А найголовнішими об’єднуючими факторами є спільне слов’янське світовідчуття, емоції, культурні та духовні цінності. Тож читаймо слов’янськими мовами, адже для справжньої поезії не існує жодних кордонів та перешкод!

текст: Ассоль Овсянникова, Олена Марченко

фото: Ассоль Овсянникова

Вірші Дімітра Христова у перекладі Анни Багряної

ХРЕСТ

Щодня вмираю і народжуюся я,

щодня святий і грішник одночасно,

то в пеклі потопаю від нещастя,

то знов раюю в неземних краях.

Щодня вмираю і народжуюся, і

лише любов – єдина нагорода,

коли життя мене по колу водить,

в любові бачу сенс блукань своїх.

Щодня вмираю і народжуюся, і…

Коли ж любов для мене неможлива,

я ладен стати хоч рабом безсилим

у рятівнім полоненні її.

Щодня вмираю і народжуюся, я –

приречений на пошуки любові,

несу свій знак – прицвяшену підкову

і конюшини хрест – не для розп’ять.

ЛИСТ ДО АННИ

Крізь площі, вулиці, блокади,

вокзали сонні, листопади,

крізь літо й осінь, весни й зими

до тебе, ніби одержимий,

із криком зболеним лечу я:

ти так мені потрібна, чуєш,

колись розтану димом срібним,

та знаю: теж тобі потрібен,

бо зустріч наша стала кодом

кохання, що безперешкодно

долає відстані й кордони,

єднає лінії долонні.

Й допоки тішимося дивом –

цим найдавнішим із початків,

я розумію: теплі хвилі

нас захопили передчасно

і доленосно – з головою,

та вірю: зможемо обоє

наповнити цю тимчасовість

вогнем незгасної любові,

отим вогнем, що аж до краю

серця й сузір’я зігріває. П

Пишу листа до тебе – досі

нічого зайвого, все просто,

ти нині вдалині від мене

наспівуєш мої рефрени.

Коли ж повернешся назад,

птахи із півдня прилетять,

а почуття єдиносущне

палатиме ясніше й дужче.

У цьому місті чи у тому,

на площі цій чи незнайомій

я не поставлю обеліск

любові-загадці якійсь.

Тебе єдину возвеличу,

таку, яка мені найближча.

І, повний пристрасті, тривоги,

вже не бажатиму нічого,

окрім священного розп’яття,

що в нім – життя мого початок,

де я і ти – солодше сну –

дві долі, злиті ув одну.

Наша довідка:

Елка Няголова — автор 20 поетичних книг в Болгарії, її книги видані в Росії, Франції, Сербії, Мекдоніі, Польщі. На сьогодні роман «Німі дзвони» перекладається в Хорватії.

Вірші перекладені російською, українською, англійською, німецькою, грецькою, польською, сербською, румунською мовами. Сама поетеса є видавцем і головним редактором журналу «Знаки», який мають змогу отримувати читачі у 20 країнах світу.

Елка Няголова є засновником і головою Міжнародного мистецького об’єднання «Слов’янська літературна і артистична академія».

Лауреат національних літературних нагород, серед яких «Південна весна», «Джерело Білоног», «Дора Габе» та ін.

 

система комментирования CACKLE