Скарби українських музеїв. П’єтро Лабруци і портрет австрійського імператора


 

Історії цих речей часто настільки захоплюючі, що варті письменницького пера. Їхня цінність продиктована не стільки сріблом-злотом, але часом, а ще — людьми, яким належала та чи інша річ. Музейні пам’ятки України варті того, щоб про них розповідати, і саме тому ми розпочинаємо рубрику «Скарби українських музеїв». Стартуємо з старовинної картини римського художника П’єтро Лабруци «Портрет австрійського імператора Йосифа II Габсбурга», що експонується у Палаццо Бандінеллі. Цей чудовий твір містить у собі безліч символів, сюжетів та загадок. Усе найцікавіше про нього нам розповідає мистецтвознавець Сергій Богданов.

 

Про майстра й імператора

Картина написана олійними фарбами на міцному домотканому полотні XVIII століття і датована 1790 роком. Якщо ж говорити про автора, то це був майстер, який усе життя працював в Римі при папському дворі. Він відомий завдяки своїм портретам римських пап.

Робота ж, про яку ми говоримо зараз, була написана на замовлення імператора Австрійської імперії, як спогад про одну подорож. Тут варто трішки розповісти про самого Йосифа II, якому подобалось подорожувати і якого називали «романтиком на престолі». Не випадково, бо цей монарх не любив пафосу і подорожував Європою виключно під іменем графа Фалкенштейна. Тобто, він покидав свій дім, залишав численну челядь, змінював одяг і вже тоді вирушав у мандрівку. Їздив містами, заходив у бібліотеки, театри, музеї і ніхто не міг сказати, що по вулиці іде така велика людина. У результаті імператор знав, чим живе народ, у якому стані готелі, дороги. Тобто мав виключно своє бачення, а не орієнтувався на розповіді підлеглих.

 

 

Йосиф II і російська імператриця

У свій час російська імператриця Катерина II запросила австрійського монарха до себе в гості. Він виїхав трішки швидше і пересік кордон Російської імперії знову ж таки під іменем графа Фалкенштейна. Та, незважаючи на це, Катерині повідомили, що гість наближається до Царського Села. За її розпорядженням там погасили усі смолоскипи, а на фасаді Нижньої бані написали «Корчма». Чому? Тому що дивакуватий Йосиф ніколи не зупинявся в палацах, а тільки в корчмі при дорозі. Отже, його карета зупиняється перед цим закладом, а там уже все приготовано для нього: гранітну ванну обшили дубом, корчмаркою була дружина головного садівника, а сам садівник грав роль корчмаря. І от графа Фалкенштейна пишно зустрічають, накривають йому на стіл, а зранку імператриця з усією своєю челяддю приходить і питає: «Чи добре вас зустріли у Санкт-Петербурзі? Чи ви усім задоволені?».

Кажуть, що Йосиф II був вельми здивований, що сама імператриця так дбайливо турбується про подорожніх. Коли пізніше він вийшов на прогулянку і побачив усю велич Царського Села, то зрозумів, що з ним пожартували.

 

 

Про картину і її символи

Картина є надзвичайною, вона витримана в традиціях сентименталізму. Це напрям в мистецтві, який охоплює не більше п’яти років. Цікаво, але ніхто не здогадається, що на полотні зображено імператора, адже він одягнений в звичайний для того часу камзол. Єдиний натяк на те, що перед нами все ж вельможа — кольори монаршого двору в одязі. В такому стилі Лабруци зобразив Йосифа II у 1790 році, коли той подорожував Італією. Однозначно, що під іменем графа Фалкенштейна імператор мав би відвідати і Венеціанський карнавал, який триває шість місяців. У результаті бачимо, що його показано на тлі вілли Боргезе, поруч фонтан, місток, а на ньому стоять персонажі, одягнені у карнавальні костюми. Отже, імператор таки був у Венеції!

Вся картина має дуже багато загадок. Так, біля ніг правителя Австрії — лебідь, який шипить на качку. Лебідь — символ честі, а качка — легковажності. Але до всіх цих людських рис імператор залишається незворушним. І це передано сфінксом, якого художник також намалював поруч. Однозначно, що твір замовив сам Йосиф II, і всі ці щонайменші деталі були узгоджені особисто з ним.

Картина має цілих три сюжетні лінії. Перша — це сам імператор, який стоїть поблизу дерева. Друга — люди, які прогулюються поблизу вілли Боргезе. І третя — це ріка з гондолами. Цікаво, що серед постатей, які зображені на полотні, ми можемо знову побачити Йосифа II, який прогулюється з незнайомкою. Художник зобразив її такою напівпрозорою, як марево. Це ніби натяк, що жінка була важливою для імператора, але тим не менше вона залишалася для нього недосяжною…

Від себе додам, що картина виконана на найвищому професійному рівні. Якщо б якусь її деталь – руку імператора чи головний убір – ми взялися розглядати під величезною лупою, то вона б не втратила своєї реалістичності.

На мою думку, це шедевр портретного мистецтва, представлений в Україні!

 

Текст: Степан Грицюк

Фото: Юрій Гелитович

Читайте на эту же тему:

система комментирования CACKLE